FILM.UA Group продовжуємо активну роботу над майбутньою екранізацією бестселеру Софії Андрухович «Фелікс Австрія», зйомки якої розпочнуться у 2018 році. У пошуках натхнення та з бажанням глибше зануритися у світ головних героїв книги й ближче познайомитися зі звичаями та побутом мешканців міста, продюсер проекту Надія Зайончковська та Олеся Лук’яненко відправились у першу розвідувальну експедицію до Івано-Франківська чи то Станіславова – адже місцеві й досі використовують оригінальну назву заснованого Андрієм Потоцьким міста-фортеці.
Нагадаємо, дія роману «Фелікс Австрія» розгортається у Станіславові (нинішньому Івано-Франківську) кінця ХІХ – початку ХХ століття. Звичайне місто на кресах «щасливої Австрії», в якому живуть, страждають, нероздільно закохуються, захоплюються наукою і шарлатанськими виступами всесвітньо знаних ілюзіоністів, розважаються на балах і карнавалах, ходять на шпацер і ховають таємниці у різьблених комодах. І на тлі епохи, яка для нащадків щораз більше обростатиме міфами про ідилічне життя, – долі двох жінок, що переплелися так тісно, як стовбури дерев – у нерозривному зв’язку, який не дає ні жити, ні дихати, ні залишитися, ні піти.
Знайомство з містом, що стане повноцінним персонажем фільму, Надія та Олеся розпочали з основних місць дії роману – вулиці Липової, на якій мешкала родина Ангерів, вулиці Сапіжанської, Рибної площі, Синагоги та вулиці Бельведерської. Також група побувала у будівлі Жіночої школи імені королеви Ядвіги, на Гетьманських волах, у Парку цісаревої Єлизавети та інших місцях, де зберіглися будівлі австрійського періоду та де колесила по бруківці на ровері Стефанія Чорненко та інші герої книги «Фелікс Австрії». Дізналися багато цікавого про побут та одяг, який носили різні верстви населення Станіславова, побачили унікальні інтер’єри та екстер’єри будинків й довідалися, як відбувались світські заходи на зламі століть.
Поштівка з колекції Зеновія Жеребецького
фото Ігоря Гудзя
«Роман описує Станіславів під владою Австро-Угорської імперії – ми дуже мало знаємо про цей період і про побут людей в цій частині України, а насправді це надзвичайно цікавий етап, який просто необхідно показати, – зазначає продюсер картини Надія Зайончковська. – Незважаючи на металопластикові «шрами» на будівлях, у місті зберіглися не тільки вражаючи сецеciйні камениці з оригінальними решітками та перилами, а, що найголовніше, – дух галицького суспільства, що ґрунтується на повазі й самосвідомості, виваженому спілкуванні та просвітництві».
Експедиція мала за честь провести консультації щодо того, як відбувалося святкування 70-річчя Франца Йосифа, якому присвячена окрема важлива сцена книги та майбутнього фільму, а також щодо архітектури та побуту Станіславова періоду fin de siècle з Іваном Монолатієм - доктором політичних наук, професором Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника, членом історико-краєзнавчого об'єднання "Моє місто", автором книжки есеїв про Івано-Франківськ "Діри пам'яті. Як пам'ятаючи, місто забуває" та кандидатами мистецтвознавства, доцентами Прикарпатського національного університету Іриною Дундяк і Надією Бабій.
«Станіславів – місто, якому вдалося не втратити атмосферу старої Європи, але попри це воно не живе виключно спогадами та не надихається тільки архаїзмами. Ми вдячні нашим колегам пану Івану, Ірині та Надії за безцінну інформацію, натхнення та любов до рідного міста, якими вони щиро з нами поділилися, – зазначає Надія Зайончковська. – Але це лише перше знайомство з нашим героєм на ім’я Станіславів, попереду чекає багато кропіткої роботи. Тож далі буде…»
