Наприкінці літа після успішної прем’єри першого сезону серіалу «Черговий лікар» компанія FILM.UA розпочала зйомку другого і третього сезонів першої україномовної медичної драми «Черговий лікар» на замовлення телеканалу «Україна». Головний автор і керівник проекту «Черговий лікар» Юлія Міщенко, більш відома українським слухачам як співачка і лідер гурту «Таліта Кум», від початку вірила в успіх повністю україномовного серіалу.
- Попри те, що багато вітчизняних продакшенів знімають зараз в Україні, з українськими акторами, сценарії все одно чомусь російськомовні. Як вдалося зробити «Чергового лікаря» українською?
- Пригадуєте, багато років тому на наших екранах з’явився серіал “Альф” з таким кумедним створінням? “Альф” вперше був продубльований українською. І всі його дивились! Досі у повторах рейтинги дають невмирущі “Леся + Рома”. Канал «Україна» відразу погодився на нашу пропозицію знімати «Чергового лікаря» українською - незважаючи на те, що за дослідженнями більша частина аудиторії каналу – це великі міста центру і сходу України. Всі ми розуміємо, що глядач зараз хоче бачити серіал про нашу реальність, українською мовою.
- У цьому серіалі основний акцент буде поставлено на літературну мову, чи розмовну, так би мовити, побутову?
- У нас мовне питання настільки загнане у якийсь дивний кут... Насправді, мова є мова. Це та мова, якою спілкуються люди. Ми відразу домовилися, що мова буде живою, але у ній не буде суржику. Чистота мови- важлива річ. Ми вживаємо сленг, але не вживаємо суржик.
- А як це сприйняли актори? Якою була їхня реакція, коли вони довідалися, що у серіалі доведеться розмовляти тільки українською?
- Для усіх акторів момент української мови був дуже важливим, навіть вирішальним. Бо у нас проект для денного ефіру, він не найбюджетніший, ми не заманюємо гонорарами, ми заманюємо хорошими сценаріями та цікавими ролями- а ще можливістю розмовляти у кадрі рідною мовою. Іноді у нас виникають суперечки на майданчику щодо наголосів. Різні актори по-різному говорять, як звикли розмовляти вдома, у сім’ї, як і в житті звичайні люди. І у всіх є якісь свої звороти. Ми дозволяємо акторам вставляти свої жарти і слівця- наприклад, Михайло Жонін, наш лікар Мазур, запустив «шо-шо-шо?»- і воно прижилося. До речі, коли «Лікаря» дублювали для продажу на інші ринки, Жонін сказав, що на його думку гумор втратився, бо він краще звучить українською. Жарти- це важлива складова внутрішнього життя нашої лікарні. Взагалі я вважаю доволі абсурдною ситуацію, коли в Україні треба доводити, що українська мова достатньо жива, цікава і органічна для того, щоб нею писати і знімати серіали.
- Я так розумію, буде нагода продемонструвати багатогранність української мови? Тобто, будуть присутні мови різних регіонів? Чи це буде збірний образ?
- Знаєте, це як Київ. Коли питають: «А ви звідки? З Києва? То відповідь часто лунає така: усі ми з Києва, а звідки ви конкретно- з Тернополя, з Дніпра, чи з Полтави?». Тобто, все це наша країна, але ми всі діти свого міста, містечка, селища, відповідно, одна родина звідти, друга звідти. І у всіх свої вислови, слівця, особливості. Наприклад, у нас є медсестра Семенівна, яку грає чудова пані Ліля Майборода, за історією вона працює у парі з лікарем Мазуром. От пані Ліля – а вона у житті україномовна- постійно вставляє свої слівця. Наприклад: «Романовичу, у вас в голові вінегрет», написано у сценарії - а вона каже: «Романовичу, у вас у голові борщ». І цей «борщ» тут справді значно цікавіший! Спираючись на органіку акторів, ми створюємо живих людей і живі ситуації.
- У минулому ви - музикант, відома, як співачка і лідер гурту “Таліта Кум”. Як прийшли у сценарну справу, що вас до цього спонукало?
- У даному випадку я шоуранер проекту «Черговий лікар». Це означає, що я від початку його розробляю, як головний автор, задаю та прописую якісь речі і, відповідно, керую проектом як креативний продюсер. Літературний досвід маю давно, тому що за фахом я філолог, ще у студентські часи писала оповідання. Просто тоді не продовжила цим займатись, бо обрала музику, а концентруватися треба на чомусь одному. Так само зараз. Я не їжджу на гастролі, тому що неможливо охопити неохопне. Писати і вигадувати історії мені завжди подобалось, а у кіно можна ще й втілювати їх на екрані- це неймовірно цікаво. Мені пощастило знайти партнерів на FILM.UA - продюсерів Ірину Костюк і Анну Єлісеєву. «Черговий лікар» - перша наша спільна робота, але точно не остання!
- Чому ви обрали саме медичну тематику? Адже вас нічого не пов’язує з медициною...
- Хвороба завжди загострює дуже багато речей. Лікарняна палата – хороше місце для того, щоб людина щось зрозуміла у своєму житті та переосмислила. Все одно людська історія первинна, саме заради цих історій глядачі дивляться серіали.
- Із набуттям чинності Закону про квоти на українську пісню українські виконавці розділилися, так би мовити, на два табори. Одні сприйняли Закон “на ура!”, інші обурюються через його прийняття. На вашу думку — що дасть цей Закон для української музики?
- Однозначно дасть розвиток. Ми зараз бачимо з позитивного прикладу Польщі, як постійна підтримка національної музики, національного кіно розвинула величезний комерційний ринок. Те саме буде і в Україні- якщо буде відповідна законодавча підтримка.
- Деякі власники радіостанцій бідкаються, що нема якісної української пісні. Тому буде проблемно кожну четверту пісню в ефір ставити українську. Ваш гурт “Таліта Кум” завжди співав українською, і пісня була якісною. У нас справді нема якісної української пісні чи власники деяких радіостанцій хочуть і далі плисти за течією?
- Я постійно чую зараз в ефірі пісні українською, неймовірно багато нових цікавих виконавців. Звичайно, всі мають різний досвід, різний професійний рівень. Але будь-якому музичному продукту треба давати майданчик, доступ до слухача і глядача - це принесе розвиток, підвищення професійного рівня.
-Багато українських акторів отримали роботу, бо український кінематограф почав розправляти крила. Тим часом Президент України Петро Порошенко заветував закон про державну підтримку кінематографії в Україні. З якою метою це зроблено?
- Мені важко зрозуміти це рішення з позицій лідера держави. Але з позицій інтересів розвитку кіноіндустрії- це , звичайно, велике розчарування. Якщо Україна прийме цей закон, ми відкриємо двері для світу. А коли світові компанії почнуть знімати у нас свої проекти- це дасть якісний стрибок для нашого ринку.
Галина ЯРЕМА,
журналіст газети “Високий Замок”.
