У січні праймових сітку телеканал «Інтер» значно посилив серіал «Гречанка» виробництва FILM.UA Group. Креативним продюсером виступила Олеся Лук'яненко. В інтерв'ю «Телекритиці» вона розповіла про кухню телевиробництва, секрети успішних серіалів і чим відрізняється її посада від позиції шоураннер.
- Восени минулого року в FILM.UA Group відбулися структурні зміни: Володимир Іссат був призначений провідним продюсером серіального напрямку компанії, ви стали першим заступником провідного продюсера і креативним продюсером студії. Як змінилися ваші функції? З чим пов'язані такі зміни? Студія шукає нові форми управління та виробництва?
- FILM.UA продовжує активно розвиватися в різних напрямках, в тому числі збільшуючи обсяги виробництва власних сценаріїв. Зараз у нас в роботі багато проектів та ідей, які ще не в запуску, але ними вже потрібно щільно займатися. Тому керівництво вирішило створити різні відділи, щоб одні продюсери займалися розробками проектів, як, наприклад, я, а інші - безпосередньо виробництвом.
Ми шукаємо ідеї і талановитих авторів - хочемо створити якийсь креативний майданчик при студії, щоб створювати проекти різного напрямку: молодіжні, комедійні, мелодрами, анімацію, повний метр. Внутрішньостудійні перетворення, що відбулися восени, повинні допомогти розширити обсяги виробленого контенту як з точки зору кількості, так і з точки зору різноманітності жанрів. Я своє завдання бачу в пошуку талановитих людей, що пишуть для створення власних проектів, які ми могли б реалізувати тут і, якщо вийде, запропонувати міжнародному ринку. Як, наприклад, серіал «Нюхач». Він вдало продається не тільки як готовий серіал, але і як формат. Ми хочемо створювати цікаві історії, які будуть привабливі різнії аудиторії. У тому числі постараємося вийти зі своїми ідеями на міжнародний ринок. Це наша програма-максимум на найближчі роки.
- Але ваші функції зараз полягають не тільки в розробці нових проектів? Адже ви продовжуєте брати участь у виробництві в якості креативного продюсера?
- Думаю, тут потрібно пояснити, що це за посада така - креативний продюсер і як я розумію цю роботу. Для мене це художній керівник проекту. Він відповідає за художнє втілення ідеї на екрані. Не за гроші, не за терміни, не за виробництво як таке - це зона відповідальності виконавчого продюсера. Ми з колегами відбираємо ідеї на рівні сценарної заявки, розробляємо її разом з авторами, а потім стаємо, якщо так можна сказати, контролерами їхнього художнього втілення. Це, зокрема, і редакторська робота. Найбільш щільна зайнятість - на етапі роботи над сценарієм, під час підготовчого періоду, коли майбутній фільм обговорюється з усією знімальною групою, і особливо під час монтажу. Ми дивимося робочий матеріал, намагаємося вчасно реагувати, якщо щось йде не так, і приймаємо готовий монтаж фільму.
- Як креативний продюсер співпрацює з режисерами серіалу? Адже на великих проектах їх буває декілька - наприклад, над 60-серійною «Гречанкою» працювали три режисери.
- Особисто я поділяю продюсерське і режисерське кіно. Візьмемо, наприклад, міні-серіал «Метелики», де в мене були ті ж обов'язки та повноваження. Але це режисерське кіно. У Віталія Воробйова було своє авторське бачення історії, і ми намагалися допомогти йому його реалізувати. У проектах з невеликою кількістю серій, де один режисер знімає і монтує, таке можливо. У багатосерійних проектах, коли задіяні кілька режисерів, акценти зміщуються. На проекті «Гречанка» працювали три режисери: Ігор Забара, Ірина Громозда і Марія Ткачова. Чому так відбувається? Існують виробничі терміни, в які необхідно вкластися, а обсяг матеріалу дуже великий, тому паралельно працюють дві знімальні групи. Також на таких проектах великий виробіток - це кількість корисного матеріалу, що знімається за день. І що найважливіше: зйомки і монтаж йдуть паралельно. Тому роль креативного продюсера істотно зростає. Тут він лідер думок. Зовсім не тому, що студія не довіряє режисеру - ні. Просто обсяг роботи настільки великий, режисерів декілька і кожен з них відповідає за свій відзнятий матеріал, і потрібна людина, яка бачить картину в цілому.
- По суті, сценарій міні-серіалу - це така ж побудована навколо основного конфлікту історія, як і в повному метрі? Тому сюди переноситься практика повнометражного, режисерського кіно?
- Так, у такому проекті режисер відповідає за готове кіно. Він розробляє режисерське рішення для кожної сцени і точно знає, як ці сцени будуть взаємодіяти в монтажі. У серіалах же, де паралельно працюють кілька режисерів, є представник від студії, який і тримає в голові логіку історії.
- Як у проектах, де знімаються десятки серій, відбувається поділ зйомок між режисерами? Чи існує якийсь принцип? Наприклад, для зйомок двох серій третього сезону «Картковий будинок» американська компанія Netflix, коли потрібно було зняти ледве вловиму неоднозначність у відносинах головного героя Френка Андервуда і найнятого ним молодого письменника, запросила польського режисера Агнешку Холланд. Вона свого часу майстерно зняла фільм «Повне затемнення» про відносини Артюра Рембо (Леонардо Ді Капріо) і Поля Верлена (Девід Тьюліс). Інші серії знімали інші режисери, одну - навіть виконавиця головної ролі Клер Андервуд актриса Робін Райт...
- У «Гречанці» не було головного режисера. Всі рішення по зйомках приймалися колективно і погоджено. Це була команда однодумців. Особливо це стосується підготовчого періоду. У великому серіалі неможливо, щоб один режисер затвердив акторів, а інший - декорації і локації. Тому що і тому й іншому працювати з цими акторами, знімати в цих декораціях. Тому важливо відразу знайти компроміс для всіх. Крім того, ми намагаємося робити «читку» сценарію - детально обговорити з усіма відділами зйомку кожної сцени, наскільки це можливо. Зізнаюся, в «Гречанці» до початку зйомок так докладно ми встигли обговорити лише перші десять серій.
Після «читки» сценарію режисер-планувальник готує КПП (календарно-постановочний план) на весь етап виробництва, де розписує по днях зйомку кожної сцени. В першу чергу враховується зайнятість актора - буває таке, що один актор знімається на двох майданчиках в один день, і тут потрібно особливо точне планування. Враховується також місце зйомок: на натурі, в інтер'єрі або в спеціально побудованих декораціях. Звісно, спочатку знімають натуру - вона «залежна» від пори року, погоди, тривалості світлового дня і т.п. Наприклад, зйомки «Гречанки» стартували у вересні, тому ми максимально намагалися «відбити» теплу погоду. В павільйон зайшли пізніше. Знімати в побудованих декораціях технологічно простіше - тут виставлено світло, немає погодного чинника. Тому на павільйон припадає найбільший виробіток.
Коли працюють три режисери, складно заздалегідь розрахувати, хто яку сцену буде знімати. Практично це неможливо. Але, наприклад, у режисерів «Гречанки» були свої переваги, і ми намагалися їх враховувати. Іра Громозда зняла початок фільму і хотіла зняти фінал. Ми пішли їй назустріч і, на її прохання, навіть змінили локацію для фінальної сцени.
- Чи приймає креативний продюсер участь у плануванні? І яким чином забезпечується та якість зйомок, яку вимагає студія?
- Якщо це твій проект, ти повинен розуміти, як він побудований зсередини. Я намагаюся працювати в щільній зв'язці з режисером-планувальником і редактором. Для нас важливо, щоб за підсумком проект склався, щоб не порушилася логіка подій, щоб не тільки збігся реквізит в стикувальних сценах, але і, найважливіше, щоб персонаж зберіг лінію поведінки. Коли різні сцени знімаються в різні дні з різними режисерами, цілком можливо на монтажі отримати епізод, де спочатку герой плаче, а потім сміється...без видимих на те причин. Це найнеприємніше, що може статися.
- На кожному майстер-класі в програмі Skill Bill Pro, які організовує студія FILM.UA, задають питання: чи працюють в проектах студії шоураннери?
- У моєму розумінні шоураннер - це автор ідеї, який зміг її розписати і запустити у виробництво. Це творча людина, генератор ідеї. Можливо, він не автор сценарію, але він, безумовно, добре розуміє закони драматургії. Йому не обов'язково керувати виробництвом, але він повинен знати, як досягти результату, і він формує творчу команду.
- А коли сценаристів на проекті декілька? Адже в США, наприклад, шоураннер на проекті формує сценарну групу, планує її роботу, стверджує розвиток сюжетів серіалу і приймає готові сценарії серій...
- Я знаю про роботу багатьох високопрофесійних американських шоураннерів і не можу порівнювати себе з ними. Але якщо говорити про принципи, то наша робота - моя і Володимира Іссат - багато в чому схожа. Ми також починаємо з того, що після затвердження ідеї формуємо сценарну групу і ведемо її роботу. Спочатку пишеться розширений синопсис, потім - поепізодний план. У великих проектах такий план пишеться відразу на кілька серій - наприклад, на тиждень показу. У «Гречанці» ми розробляли сценарій блоками по п'ять серій. Важливо правильно на «високій ноті» закінчити тиждень показу, щоб глядач включив телевізор в понеділок. Але в підсумку канал показував серіал по дві серії чотири рази на тиждень, тому ми коректували фінали серій вже на монтажі. (Сьогодні майже всі канали формують серіальну сітку з понеділка по четвер, тобто це показ чотири дні на тиждень.) Після затвердження поепізодно плану пишуться діалоги.
Відразу скажу, я рідко щось пишу сама, бо не вважаю, що вмію це робити. Але я відчуваю матеріал, ритм. І, як мені здається, можу визначити, чи працює драматургія - чи все на своєму місці і чи буде історія зрозуміла глядачеві. Коли готові діалоги, сценарій запускається у виробництво. Запрошується режисер, формується знімальна група. І виходить, що якщо це довгий багатосерійний проект, на якому працюють кілька режисерів, то хто краще за всіх знає сценарій? Креативний продюсер. Адже він почав свою роботу ще з моменту затвердження сценарної заявки.
- Тобто сценаристи не зайняті на етапі зйомок?
- Як правило, ні. Після того, як сценарій прийнятий студією, ми підключаємо сценаристів тільки в тому випадку, якщо потрібно щось переробити. В основному ж намагаємося йти далі - пропонуємо сценаристам нові проекти.
- У вас на студії зйомки стартують, коли вже весь сценарій готовий? Наприклад, всіх 60 серій, як у «Гречанки»?
- У моїй практиці - так. Але, знаю, що у Володимира Іссат були проекти, коли робота над сценарієм тривала після початку зйомок. Це нормально для вертикальних серіалів. У мене таких проектів ще не було.
- Головний продюсер і шоураннер американського серіалу «Закон і порядок» Рене Бальсе розповідав, що в США запускають показ вертикального серіалу на ТБ, коли ще не весь сезон знято і не написані сценарії всіх серій сезону. Після виходу перших серій долю серіалу вирішує частка телеперегляду. Якщо проект провалився, то серіал закривають, далі не знімають і сценарій не пишуть. Тобто вертикальний показ серіалу дозволяє зменшити ризик провалу, але, з іншого боку, це стимулює швидкий запуск нового проекту. У нас же набагато більше підготовка на старті, але існує проблема покупки телеканалом продукту, який може виявитися не зовсім вдалим, але його доведеться показати до кінця.
- Ми поки не можемо собі це дозволити, що, можливо, і добре. Кожен проект, знятий в Україні, обходиться його творцям занадто дорого. У США величезна конкуренція, яка триває і після того, як фільм вийшов на екрани. У нас, якщо проект запущений у виробництво, це вже перемога. Грошей на ринку мало, тому рішення приймаються довго. Звичайно ж, ми щоразу переживаємо про цифри (частка перегляду). Вони неймовірно важливі. Як правило, ми віддаємо телеканалам повністю готовий продукт, тому щось змінити після початку показу практично неможливо. Але, наприклад, показ «Гречанки» розпочався, коли ще не були змонтовані всі серії. І я готувала себе до варіанту, що якщо щось піде не так, проаналізувати і внести коректування. Однак склалося все ідеально - високі рейтинги від першої до останньої серії.
- Ваші останні серіали «Будинок з ліліями» і «Гречанка» стали дуже рейтинговими. Чи існують якісь критерії успішності серіалу, які ви враховуєте в своїй роботі? Чи буває розрахунок на успіх у креативного продюсера?
- Але це не тільки мої проекти. Обидва проекти я отримала в роботу від нашого генерального продюсера. До того ж «Будинок з ліліями» знімав класик радянського кіно - Володимир Краснопольський. Це режисерський фільм. Зі свого боку можу сказати, що в кожній з цих історій дуже міцна драматургія. І це заслуга, в першу чергу, сценаристів. На мій погляд, це і визначило їхній успіх. На рівні сценаріїв було зрозуміло, що фільми будуть глядацькими. Хоча глядацький успіх - або, як ми говоримо, рейтинги - ця така складно передбачувана штука. Ми віримо у свої проекти, але не беремося загадувати наперед - це було б занадто самовпевнено.
«Будинок з ліліями» написали київські сценаристи Олена Бойко та Марія Бек. Дуже хороші автори. У Film.ua вже довга історія співпраці з ними. «Будинок з ліліями» - прекрасний сценарій. Він читається з великим інтересом - настільки переконливі персонажі і атмосфера часу. До речі, одне з найбільших видавництв купило права на сценарій, і скоро вийде книга «Будинок з ліліями». І це не дивно, тому що в основі дійсно хороша література.
Над «Гречанкою» працювала група авторів під керівництвом Івана Угарова і Бели Прибилової. Це був наш перший досвід співпраці. Ми сильно подружилися, і зараз у нас з ними в розробці кілька проектів. У «Гречанці» - більш проста, «мильна» драматургія. Це обумовлено форматом. Не можна все шістдесят серій розповісти на надриві - можна зірвати голос. У цьому і майстерність автора - зуміти зберегти інтерес до історії протягом усіх серій. До серіалів можна по-різному ставитися, але той, хто дивився «Гречанку», навряд чи дорікне нас, що героям не вистачає життєвої переконливості. Тут немає однозначних або нецікавих персонажів. У цьому і секрет.
- Ви працювали з різними жанрами серіалів, був навіть детектив - «Так далеко, так близько». А в США шоураннер спеціалізуються зазвичай в якомусь одному жанрі, або навіть підвиді жанру - наприклад, не просто детектив, а поліцейський процедурал.
- Я почала свою роботу на проекті «Так далеко, так близько», коли вже був готовий сценарій. Його писали пітерські колеги. Студія займалася виключно виробництвом. Не можу сказати, що це чистий детектив. Скоріше, це екзистенційна драма - герой заново відкриває себе як особистість - з елементами детективу ... Нам як і раніше цікаві детективи. Вважається, що це другий за популярністю жанр після мелодрами. Хоча особисто в мене малий досвід в цьому жанрі. Мені здається, процедуралами та медичними серіалами повинні займатися ті, хто добре знайомий з цією професією. Принаймні, сценаристи повинні мати або придбати відповідний досвід. Мені ж поки ближче мелодрама. Ще цікаво попрацювати з комедією.
У другій частині інтерв'ю, яка вийде на днях, читайте про перспективи виробництва локальних серіалів для України
Фото Максима Лісового
