Фінансування фільмів і серіалів державою, розвиток локального ринку і виробництво контенту на експорт, крадіжки і конкуренція, побудова індустрії і міжнародний копродакшн – про всі ці «прокляті» питання українського медіаринку, а також про нові проекти, над якими працює FILM.UA, - в інтерв'ю генерального продюсера FILM.UA Group Віктора Мірського.
– Вікторе, FILM.UA – один із найбільших гравців українського медіаринку. Останніми роками ми бачимо активне зростання інтересу вашої групи до кінопрокату й анімації. Паралельно ви відкриваєте нові кабельні канали, зростає присутність в інтернеті, розширюється студійний комплекс, з'являються нові павільйони. Водночас ми постійно чуємо про те, що український медіаринок маленький, бюджети мізерні, в кіно ніхто не ходить, піратство вбиває інтернет, а лінійне телебачення, власне, доживає свої останні роки. Як же сумістити ці не надто райдужні ринкові умови з тією активністю, яку ми сьогодні спостерігаємо в рамках FILM.UA Group?
– Ми просто хочемо жити! ☺ Пам'ятаєте дитячу казку про те, як жабка упала в глечик з молоком? Вона вибралася лише тому, що борсалась, доки молоко не перетворилося на масло. FILM.UA – саме та жабка, яка вже двічі падала у глечик: вперше у 2008 році, а вдруге – у 2014-му. Першого разу було трохи легше, тоді проблеми були суто економічні, вдруге – значно важче: до економічних негараздів додалися політичні.
Зупинятися на 2008 році я зараз не буду, це вже історія, а от 2014-й, звісно, кардинально вплинув на нашу стратегію. Це завжди відбувається, коли звичне життя зазнає краху. Ми усвідомили два об'єктивні факти: 1) наш власний ринок, на жаль, занадто маленький; 2) залежність від одного великого сусідського ринку – постійна нестабільність. Як наслідок, наша мета сьогодні – розширення експорту. Ми повинні навчитися двох речей: а) робити контент, який буде конкурентоспроможний за межами колишнього СРСР; б) монетизувати продукт усіма можливими і доступними способами. Тільки в цьому разі є шанси не лише вижити, а й поліпшити бізнес-показники. Йдеться не тільки про FILM.UA, я кажу про всю індустрію.
До речі, в цьому сенсі нам дуже допомагає позитивний приклад інших країн. Наприклад – Ізраїль, Туреччина, скандинавські держави. На наших очах ці країни увірвались на світовий медіаринок і влаштували там серйозну метушню. Я не бачу причин, чому ми не можемо повторити ці успіхи. І потроху процес відбувається: «Викрадена принцеса: Руслан і Людмила» збирає досить пристойні цифри у світовому прокаті; «Нюхач» – перший на Netflix і перший, що отримав міжнародну адаптацію; «Незламна» демонструє прекрасні результати на Amazon. Ці позитивні приклади дають нам привід для оптимізму. І більшість проектів, які ми сьогодні запускаємо, одразу розглядаємо крізь призму можливих міжнародних продажів. Звісно, не забуваючи про внутрішній ринок.
Викрадена принцеса: Руслан і Людмила, 2018
Нюхач 3, 2017
Незламна, 2015
– «Кріпачка», яку ви створюєте спільно з СЛМ, саме такий проект?
– Так. «Кріпачка» – багатосерійна мелодрама, розказана у «праймовій» якості. Ми зважилися на цей проект виключно тому, що віримо в його міжнародний потенціал. Я утримаюсь від прогнозів, але якщо просто подивитися фотографії, які вже є в інтернеті (а невдовзі з'явиться і перше відео), то можна побачити, що ми з колегами чесно витрачали свої гроші. Креативний продюсер серіалу Тала Пристаєцька і вся команда зробили величезну роботу. Серіал вийде на СТБ уже найближчим часом. І у нас серйозні плани щодо міжнародного просування. Погляньте на успіхи турецьких виробників. Вони доводять, що в жанрі багатосерійної мелодрами можливі міжнародні прориви.
Кріпачка, 2019
– Детективи, мабуть, ще один жанр, який міжнародна аудиторія може добре сприйняти?
– Нам теж так здається, тому в жанрі детектива ми готуємо одразу кілька проектів. Серіал «Фантом» уже на стадії постпродакшну. Зовсім нещодавно завершили зйомки в Києві. Ми давно шукали новий процедурал. І нам здається, що виходить симпатичний проект, з форматною перспективою. Цікава ідея, харизматичні герої, міцні детективні історії та хороший гумор – якщо все це вдасться реалізувати, як задумувалося, буде хороший проект.
Фантом, 2019
Із зацікавленням чекаємо в ефірі наш спільний серіал з Intra Communication – «Контакт». Містичний детектив із сильною драматичною складовою – досить нетиповий для вітчизняного телебачення. Вдячний моїм друзям з ICTV – Олені Бєлік та Олександру Богуцькому, що ризикують разом із нами. Я це дуже ціную.
Контакт, 2017
Буквально тиждень тому ми почали знімати ще один проект для ICTV – «Схованки». Досвід «Нюхача» свідчить, що якість картинки, візуальний стиль мають велике значення, якщо ти цілишся в міжнародну аудиторію. У нас, звісно, не американські бюджети, і навіть не європейські, але ризикну стверджувати, що «Схованки» – це мистецтво. І особливо приємно, коли ти бачиш, що творча амбіція для всієї команди проекту є пріоритетною.
Схованки, 2019
Якщо продовжувати тему детективів, то ще один процедурал – «Сброд» – ми готуємося знімати наступного року. Шоуранером проекту буде Настя Лодкіна – досвідчений продюсер, за її плечима багато успішних телевізійних проектів. Але Настя ще й прекрасний сценарист, тож у цьому разі модний термін «шоуранер» дуже доречний.
Ну і, звісно, не можу не сказати про те, що «Нюхач-4» також у знімальному періоді. Ось днями завершилися зйомки в Таллінні. Ми знову знімали на батьківщині Кирила Кяро, де нас чудово приймають. Новий сезон готує кілька несподіваних сюрпризів. Ефір, як завжди, на ICTV.
Нюхач, 4
— Ми знаємо, що Оксана Байрак закінчує новий великий проект. Чи відома вже дата ефіру?
— «Нічого не трапляється двічі» – нова історія від королеви мелодрам Оксани Байрак. Зрештою, можна більше нічого не говорити. Я не знаю на наших теренах режисера, який би краще відчував цей жанр. Пропонувати Оксанині проекти на наші канали – це окреме задоволення. Насправді достатньо 4 слів: «Є проект, режисер – Байрак». Все, продано! Я мрію дожити до тих часів, коли й інші свої проекти буду продавати так само легко! Але, боюся, цього не станеться, бо Оксана не клонується.☺ Наскільки я знаю, серіал готують до ефіру вже цього сезону. Керівник СЛМ Володимир Бородянський – давній прихильник Оксаниної творчості, тому її останні проекти виходять здебільшого саме на СТБ.
Ніщо не трапляється двічі, 2018
— У вас досить багато проектів у копродакшні. З чим це пов’язано?
— Насправді зараз не так вже й багато. Скоріше копродакшн присутній в такому напрямку, як повнометражні фільми. Особливо там, де присутня сильна міжнародна складова. Наприклад, «Гарет Джонс» і «Захар Беркут» – масштабні копродакційні проекти з великими іменами. Підняти такі історії самотужки практично неможливо, тож об’єднання тут цілком природне.
.jpg)
Гарет Джонс, 2019
.jpg)
Захар Беркут, 2019
У серіалах для внутрішнього ринку ситуація дещо інша. Співпродюсування тут не є таким необхідним. Але маємо низку партнерів, з якими працюємо з року в рік пліч-о-пліч. Це питання, по-перше, творчої та фінансової синергії, по-друге, що особливо важливо, довіри. Один із таких партнерів – мої друзі з Intra Communication. «Та, що дивиться вдалечінь» – наш новий проект, який зараз перебуває у знімальному періоді. Мелодрама з сильною детективною лінією та легкою містичною складовою.
Та, що дивиться вдалечінь, 2019
Кримінальна комедія «Обмани себе» – наш спільний проект із «Мамас Фільм». Не можу не відзначити успіхи Алли Липовецької та Марини Квасової у серіальному напрямку. Цього року одразу кілька їхніх продюсерських проектів продемонстрували чудові результати на ТРК «Україна». А на підході ще кілька великих прем’єр. Дуже радий за своїх друзів. І впевнений, що на наш спільний проект також чекає успіх.
– «Обмани себе» – міні-серіал, 4 серії. Наскільки такий формат сьогодні цікавий ринку?
– Зважаючи на те, що я бачу, – такий формат має попит. Власне кажучи, майже всі канали першої 6-ки сьогодні пропонують глядачеві відповідні слоти. Цього року наші продюсери Олена Малкова і Катя Швець уже завершили два проекти – «Вір мені» та «Краще за всіх» для ТРК «Україна». І зараз ми готуємо до зйомок ще декілька.
Вір мені, 2018
Краще за всіх, 2018
– Ви неодноразово зазначали, що «Жіночий лікар» – один із найуспішніших серіалів у вашій продюсерській кар’єрі. Нещодавно вийшов третій сезон. А чи буде четвертий?
– Так, це правда. Зізнаюся, я сам не зовсім розумію феномен успіху. Проте, у мене є відповідь. Це, безумовно, заслуга моїх співпродюсерів по першому й другому сезонах – Юлії Морозової та Володимира Іссата. Дві хороші людини зробили неймовірно добрий і душевний серіал, і саме в цьому секрет успіху. Я дуже радий, що Іра Костюк та Юля Міщенко зуміли зберегти у третьому сезоні цей правильний градус людяності. Ну а маючи такі результати, звісно, ми не можемо зупинятися. Зараз ми фіналізуємо юридичні формальності, але я певен, четвертому сезону – бути. Скажу більше, підготовка вже розпочалася
Жіночий лікар 3, 2017
Ми почали говорити про багатосерійні бюджетні серіали, тож я хотів би окремо сказати кілька слів на цю тему. Я часто чую від людей на нашому ринку, що це дешевий, неякісний контент. І що, наприклад, акторам зніматися в такому продукті мало не соромно. Можу сказати лише одне: такі проекти потребують найбільш висококласного менеджменту і професіоналізму. Наші продюсери Юлія Міщенко та Сергій Демидов зі своїми командами роблять, на мою думку, неможливе. І «Жіночий лікар», і «Черговий лiкар» – неймовірно важливі для нашої Групи, і я пишаюся їхніми результатами. Зараз мої колеги готують ще кілька таких проектів спільно з ТРК «Україна», і ми дуже сподіваємося на нові успіхи в денному ефірі.
Черговий лікар 4/5, 2016-2017
– Не можу не запитати про міжнародний копродакшн щодо серіалів. Про це багато говорять на ринку, але особливих результатів ми поки що не бачимо.
– Ви не бачите поки що результатів, бо це найскладніша сфера. Знайти серіальний проект, який буде цікавий декільком ринкам, мабуть, найбільший виклик для будь-якого продюсера. Різні менталітети, різні мови, різні за економічною місткістю ринки – усе це серйозні перешкоди на шляху міжнародного копродакшну. Але, якщо ми хочемо і далі розвивати індустрію, у нас немає іншого шляху.
Кріпачка, 2019
Звісно, першими в черзі завжди стоять географічні сусіди. У нашому випадку – великий польський ринок. Ринок дуже складний, вкрай закритий, з непростим ставленням до України навіть просто на людському рівні. Але шанси є, і я дуже сподіваюся, що вже найближчим часом ми оголосимо про декілька спільних проектів.
Велику роботу в цьому напрямку здійснюють мої колеги Олеся Лук’яненко і Надя Зайончковська. Вони вже, здається, знають польський ринок краще за власний.☺ Дуже сподіваюся, що наш серіальний проект «Лемберг» будемо створювати у тісній кооперації з польськими колегами
Але ми не обмежуємо коло наших інтересів лише поляками. Наш лондонський офіс в особі Каті Вишневської активно працює на ринку Західної Європи – Німеччина, Італія, Іспанія. Ще один важливий для нас ринок – Ізраїль. По-перше, як уже було сказано, це для нас безумовний приклад того, як можна з невеликим за європейськими мірками бюджетом здійснювати великий прорив, по-друге, високий процент наших колишніх співвітчизників – це ще один хороший привід шукати точки дотику.
– Державні гроші на українському кіно- і телеринку – благо чи зло?
– Це складне питання. На жаль, в сьогоднішній ситуації існування серйозної індустрії без держпідтримки неможливе. Проблема ж насправді криється не в існуванні державних грошей як таких, а у сформованих роками звичках окремих продюсерів і режисерів. Дехто з перших (продюсерів) вважає, що держгроші – це їхня «годівниця», дехто з других (режисерів), що це – безкоштовне джерело реалізації їхніх творчих фантазій. І перші, і другі шкодять індустрії. І якщо других я по-людськи розумію, то перші – це просто крадії, і треба називати речі своїми іменами.
Не можу не визнати, що у мене з моїм партнером Сергієм Созановським були дискусії про необхідність нашої участі у державних пітчингах. Зараз я схиляюся до того, що все ж таки його правда – брати участь треба. Можу сказати так: безпосередньо для FILM.UA і нашого фінансового стану робота з держгрошима – задоволення сумнівне, тут і тепер ми втрачаємо: гроші, час, людський і технічний ресурс. Однак, без зайвої скромності, для індустрії наша участь корисна. Як не крути, після виходу «Незламної», «Сторожової застави», «Викраденої принцеси», «Скаженого весiлля» деяким нашим діячам від кіно вже значно важче пояснювати, де вони поділи мільйони доларів, виділені на їхні фільми.
Сторожова Застава, 2017
Скажене Весілля, 2018
Ми не заробляємо «на вході» і разом з іншими однодумцями будемо продовжувати активно заважати тим, хто звик сприймати держгроші як власний гаманець. І тут важливо зазначити: нам це потрібно не тому, що ми такі піонери-герої, борці з розкрадачами державної власності. Ні. Нам потрібно, щоб гроші, виділені на кіно, витрачалися на кіно. От і все. Бо це рухає індустрію і, як наслідок, веде до зростання конкуренції. А конкуренція забезпечує якість, що і собі веде до зростання внутрішнього ринку та збільшує шанси на експорт. А це – наша мета. Тому наша боротьба з крадіжками має досить меркантильні цілі. Просто вкрасти 30-50 % держбюджету, по-перше, огидно, по-друге, нудно, по-третє, не амбіційно, по-четверте, безперспективно з погляду розвитку.
Уже досить регулярно виходять наші фільми, а також проекти від «Кінороб», «Пронто», «Стар Медіа», «Крісті фільмз», «Солар Медіа», «Кварталу 95» і ряду інших виробників. Коли на простому порівнянні картинок і касових зборів усім стане очевидно, що кіно, на яке виділили мільйон держгрошей, виглядає максимум на 300 тисяч, то патріотична істерика і перехід на українську мову у фейсбуці уже не допоможуть. Злодійство стане очевидним. Ми вже змушуємо порівнювати і, звісно, не одразу, але відучимо красти. Процес еволюційний, однак, думаю, піде досить швидко. Я усвідомлюю, що докладати зверху поки що складно, таких грошей і можливостей у більшості продюсерів немає. Але й відщипувати «на вході» буде дедалі важче. Хлопцям доведеться вчитися заробляти на прокаті, дистрибуції, плейсменті, мерчандайзингу. Так, як це намагаємося робити ми та інші продюсери, що мислять індустріально. І, за відчуттями, у цьому питанні ми знаходимо розуміння керівництва Держкіно. Це тішить. Ситуацій, коли продюсер втрачає інтерес до проекту в момент надходження грошей з бюджету, не має бути. А нам потрібна конкуренція, оскільки конкуренція є рушієм якості
Я хочу правильно донести свою думку. У нас великі плани, але ми усвідомлюємо – хоч як би ми намагалися, без розвиненої індустрії ми свої завдання не вирішимо. Нам потрібна конкуренція і ринок. Ми не святі, просто так склалося, що сьогодні наші інтереси збігаються з індустріальними. Розвиток ринку – питання, зокрема, і нашого виживання. І саме тому ми зараз не так заробляємо, як інвестуємо в ринок. Ми або розгойдаємо індустрію в нових політичних та економічних реаліях і зростемо разом із нею, або дружно здуємося. Але не самі, а разом з усіма.
Фантом, 2019
– Хотілося б ще окремо поговорити про держпідтримку серіалів…
– Принцип той самий, що і в кіно. Без держпідтримки якісні серіали українською мовою в індустріальному обсязі не з’являться. Слово «індустріальному» тут найважливіше. Один-два-три серіали не рятують. Не тому, що ми цього не хочемо. Це нещадні капіталістичні закони ринку. І така ситуація не лише у нас. Погляньте на більшість не дуже великих і не дуже багатих європейських країн. Ситуація така сама – рекламний ринок не дає можливості для власного виробництва. На цьому етапі, на жаль, альтернативи держгрошам немає.
Ми вирішили в цьому році спробувати і подали на конкурс Мінкульту аж один серіал – історичний проект «І будуть люди», екранізацію роману українського письменника Анатолія Дімарова. Він пройшов відбір, але ми поки що не вирішили, чи підемо далі. На жаль, проекти документів, які ми отримали, зроблені без розуміння того, як працює індустрія. Мабуть, це нормально, перший крок завжди складний. Потрібно продовжувати діалог і з чиновниками, і з іншими гравцями на ринку. Зараз є відчуття, що емоції, амбіції, приховані і неприховані образи переважають, і це погано. Хороша, насправді, ідея, може провалитися. Не хотілося б
– А ви вже розумієте виробничі плани на наступний рік?
– Безперечно, у нас є перспективний план. Про «І будуть люди» я щойно сказав. Фанклуб серіалу, на чолі з нашим креативним продюсером Олесею Лук’яненко, робить усе можливе, щоб цей складний історичний проект про драматичну історію України першої половини ХХ століття все ж таки відбувся. Говорили ми вже і про детективний процедурал «Наволоч». Я обіцяв Насті Лодкіній, що наступного року ми вже точно його зробимо
Мої улюблені сценаристи, творці наших суперхітів «Будинок з ліліями» та «Червона королева» Олена Бойко і Мар’яна Бек, буквально цими днями закінчили новий безперечний хіт, це видно навіть із назви – «Жіночі секрети». Ми вже почали підготовчу роботу.
«Фелікс Австрія» – екранізація роману Софії Андрухович. Продюсерка фільму Надя Зайончковська зараз на фінальній стадії бюджетування проекту. Нам усім дуже хочеться, щоб цей чудовий літературний твір отримав не менш чудову екранізацію
Фелікс Австрія, 2019
У роботі в «Анімаграда» два прокатних проекти. Насамперед це, звісно, «Мавка», фільм, на який ми самі чекаємо з величезним нетерпінням і на який покладаємо неабиякі надії. І ось нещодавно почалася робота над «Роксоланою» – також серйозний бренд і серйозний виклик для наших продюсерів та аніматорів.
Мавка. Лісова пісня, 2020
І, звісно, я дуже сподіваюся, що ми вже незабаром оголосимо про кілька нових міжнародних копродакшн-проектів. Але поки що забобонно промовчу.☺
