Місяць тому в Києві стартували зйомки чергової картини з циклу «Великі мрійники». На цей раз компанії, що створюють проект (FILM.UA спільно з Signal Red) замахнулися на епоху Відродження і біографію одного з його титанів - Леонардо Да Вінчі. Як ви вже здогадалися, я маю слабкість до костюмних кіно, тому на майданчик проекту під назвою «Леонардо Да Вінчі» вирушила із задоволенням. До того ж, мене цікавило, як творці справляються з реконструкцією в кадрі Італії 15 століття, про яку ми, незважаючи на велику кількість відповідних книг і фільмів, знаємо не так багато.
З раннього дитинства Леонардо був поглинений пошуками відповідей на всі загадки природи. І ця риса характеру визначила не тільки його долю, але й стала відправною точкою для сценарію, написаного Анастасією Ковальчук - великою шанувальницею творчості Леонардо. Ця історія розповість про життя майстра у Флоренції і Мілані в часи політичної нестабільності, а також проллє світло на його численні досліди в науці і мистецтві, овіяні легендами ще за життя Леонардо. Окремою темою фільму стане самотність Да Вінчі в останні дні життя, що стало розплатою генія за дивовижні відкриття, що назавжди змінили долю людства.
Але повернемося до виробництва. Частина картини, як я вже говорила, відзняли в Києві та околицях: після довгих пошуків зупинилися на інтер'єрах Косого капоніра і мальовничих пагорбах біля села Федосіївка.
Процесом керує режисер Михайло Херсонський
Це його перша робота для "Великих мрійників"
У фільмі знайдеться місце і розвагам
І речам більш серйозним
Крім звичайних костюмів,
знадобилися і військові обладунки
Стиліст чаклує над образом прямо на майданчику
Здається, зараз відбудеться щось
страшне
Не дарма масовку стягнули в одне місце
Оператор з головою поринув у процес
Знято!
Оператор - керівнику Signal Red Євгену Саннікову: Женя, дивися, як рівно висить - прямо по золотому перетину
За старовинними будівлями, відповідними епосі, команді проекту довелося відправитися до Львова.
- Декорації та локації виявилися глобальною проблемою проекту, - розповідає креативний продюсер Оксана Майданська. - До прикладу, нам довелося їхати до Львова, тому що там збереглася потрібна архітектура. Тим не менше, частину будівель доведеться «добудовувати» в 3D, а існуючі - трохи модифікувати, бо Львів, на жаль, все ж не Італія. Зате там є бруківка, що зіграло нам на руку - у Києві її, на жаль, вже немає. У Києві ми знімаємо тільки в «Капонірі», а інше, як бачите - на «зеленці»: вулиці, люди, будинки будуть створюватися в 3D, бо 15 століття просто ніде знімати.
Пам'ятаючи назви попередніх фільмів циклу - «Вільна енергія Тесли», «Жуль Верн. Подорож довжиною в життя»,«Дивовижні світи Ціолковського»- я поцікавилася у Оксани, чому новий проект названий так нехитро?
- «Леонардо Да Вінчі» - пілотна назва, остаточний варіант все ще в розробці, - пояснила Майданська. - Важливо відзначити, що ми знімаємо доку-фікшн - не документальний і не художній фільм: у кадрі не буде «балакучих голів» та інших атрибутів документальної картини, в ньому дуже багато ігрових сцен. По суті, історія розказана як художній фільм, але формат, як у документального - 52 хвилини.
- Які періоди життя Да Вінчі увійшли в сценарій?
- Все життя. Звичайно, охопити його до найдрібніших подробиць неможливо - такі фільми робляться на 5-10 серій. Але ми охопили ключові моменти життя Леонардо, його роботи, поворотні події: щоб глядач, подивившись фільм, зрозумів, ким була ця людина, чим він жив і що робив. Ми не розповідаємо про Леонардо, як про художника - навпаки, ми говоримо, що він був, перш за все, інженером, а живопис для нього був всього лише заробітком. Живописці в 15 столітті були ремісниками: щоб просуватися в своїх наукових дослідженнях, він змушений був малювати. Але навіть до цього заняття він підходив з наукової точки зору, що ми показуємо у фільмі. Кожне полотно Да Вінчі містить якусь задачу - математичну або хімічну. У «Таємній вечері», приміром, він експериментував зі складовими фарб - не вдалося (посміхається), картина обсипалася. Проект - про це, про Леонардо-інженера.
- З яких джерел черпали інформацію про Да Вінчі і про епоху в цілому?
- Епоха Відродження - не загадка: існує безліч наукових робіт, енциклопедій. До того ж, у нас працюють високі професіонали своєї справи: художник-постановник глибоко знає історію архітектури, художник по костюмах - історію костюма і так далі. Звичайно, ми вивчали додаткові матеріали: якими були будівлі 15 століття, якими були костюми (у чому, до прикладу ходили Сфорца або Медічі, в чому полягала специфіка двору). По самому Да Вінчі ми провели величезну роботу: наші художники-декоратори вивчили його наукові праці, розібралися, як працювали винайдені ним механізми. Тобто, весь наш реквізит відтворений за кресленнями Леонардо - причому, зі всіма помилками, які він допускав.
Повернувшись до Києва, команда продовжила роботу в павільйонах FILM.UA.
Мені довелося бути присутнім на зйомках сцен польоту Леонардо на сконструйованих їм дельтаплані і орнітоптері. На одному з таких, за легендою, розбився кращий друг художника
А ось і сам Леонардо
По-моєму, схожий
Герой готується випробувати літальний апарат, зібраний художниками проекту
Михайло керує зйомкою з гумором: "Дивись вниз, - кричить героєві, - а тепер - вперед, у світле майбутнє"
- Крім літальних апаратів, - продовжує Оксана, - у фільмі буде показано безліч винаходів Да Вінчі: його дослідження зброї, способів зрошення, створені ним механічні роботи, водолазні костюми і т.д. Як бачите, дельтаплан та орнітоптер наші художники створили власноруч - і ці механізми працюють. Але більшість винаходів, все ж, буде відтворюватися в 3D, оскільки ці технології можуть робити чудеса.
- Хто грає Леонардо?
- Два актора - Кирило Майкут і Володимир Бугаєв - відповідно, молодий і літній Да Вінчі.
- Коли проект вийде на екран?
- Продакшен плануємо закінчити на початку січня, а коли вийде ... Справа в тому, що це - четвертий фільм у циклі «Великі мрійники», і нам потрібно зняти ще два. Героями будуть, швидше за все, Архімед і Парацельс. А показувати будуть уже весь сезон цілком.
- До тих двох картин вже приступили?
- По Архімеду почався предпродакшен.
- А як відбираються ці персонажі?
- Цикл називається «Великі мрійники» - відповідно, ми шукаємо, хто може підійти під це визначення. У першому сезоні ми хочемо розповісти про найвидатніших людей минулого і не хочемо повторюватися: скажімо, була ідея зняти картину про Герберта Уеллса, але поряд з Жюлем Верном його вирішили не ставити. Таким чином, в циклі є письменник, інженер, художник, медик і так далі - з кожної професії по великій людині. І, безумовно, герой повинен бути мрійником, в якійсь мірі утопістом. Не обов'язково удачливим і мега-успішним при житті, але обов'язково мрійником, який хотів змінити світ.
Ще одна складність проекту - костюми, адже відкопати одяг 15 століття в сучасному Києві не так-то просто. Про роботу над одягом персонажів мені розповів художник по костюмах Богдан Поліщук. За його словами, художнє кіно вигідно відрізняється від музею: не всі багатошарові костюми того часу відшивають повністю - десь обходилися накидками, знімними рукавами, деталями декору, якими «добудовувалися» вже наявні наряди.
- Ми знімаємо Італію 15 століття, тому можливості піти на ринок чи секон-хенд за джинсами в нас не було, і більшу частину костюмів ми шили, - розповідає Богдан. - Ну а секонд-хенд нам замінили прокатні студії, які здають костюми в оренду - їх використовували, в основному, для масових сцен.
- Що в роботі над проектом виявилося найскладнішим?
- Підбір тканини - костюм не повинен здаватися зшитим з портьєри. Доводилося шукати фактуру, орнамент, відповідний тому часу і персонажам - ми ж, все-таки, створюємо образи. Друга складність - об'єм: з одного боку, у головних героїв короткого фільму не може бути багато різних костюмів, тому що глядач їх не впізнає. Але з іншого боку, нам потрібно показати зміну часу - ось, мовляв, пройшло 10 або 20 років, що, звичайно, не може не відбитися на костюмах. І ще один момент, з яким стикаються всі художники, що працюють з прокатними костюмами: під час зйомок щось постійно фактуриться, актори падають у бруд і т.д., але ж одяг потрібно повернути! Такі технічні моменти ускладнюють життя (посміхається).
Під час розмови мою увагу привернули одежинки, що висять в костюмерній (щось, на зразок сюртука без рукавів).
- Це - серединка чоловічого костюма, - пояснив Богдан. - Її можна «добудовувати»: міняти рукави, шнурочки та іншу обробку.
- Хто саме носив такі костюми?
- Одяг відповідав не тільки станам, але і віку. Якщо костюм короткий, його носив явно молодий чоловік. Чим він старший, тим костюм довше: спочатку - до коліна, потім - нижче коліна. Якщо це хтось із багатих (наприклад, ювелір), то тканина вибиралася більш дорога, з багатим орнаментом - це підкреслювало статус. А якщо це учень або, скажімо, підмайстер, то речі були, переважно, однотонними, прикрашеними за рахунок фактури - полосками, вузликами і т.д.
- Скільки змін костюмів пошили для головного героя?
- Щоб підрахувати, потрібно піднімати сценарій (посміхається). Ми ж показуємо Да Вінчі з юного віку, тому костюми (або деталі) весь час змінюються відповідно до етапів його дорослішання.
Як зміниться проект у відповідності з етапами свого «дорослішання», ми побачимо вже на прем'єрі, а поки нам залишається тільки запастися терпінням. І не забувати, що на черзі - інші герої циклу, про які я вам обов'язково розповім.
