Режим відновлення

П’ять років тому Україна була популярним міжнародним телевізійним ринком. Тоді вона вже певний час залишалася найбільшим імпортером форматів у Європі і запрошувала делегатів з усього світу на  свій новостворений форум Kiev Media Week, щоб почути про свій потенціал експортера і копродюсера завдяки високій якості виробництва, невеликим витратам і відмінній студійній інфраструктурі.

Але в 2014 році індустрія втратила грунт під ногами. Виною тому стала міжнародна політика, а саме конфлікт із сусідською Росією через Крим. Трансляцію російського контенту в Україні було негайно обмежено. В результаті місцеві мережі (на чолі з шістьма основними національними бродкастерами – телеканалами «Україна», 1+1, «Інтер», ICTV, СТБ і Новий) мали замінити до 70% власної сітки, ще й із стрімким падінням рекламного ринку через політичні проблеми та швидку девальвацію національної валюти.  

Директор «Медіа Група Україна» Євген Лященко розповідає: «Коли фільми та серіали російського виробництва – тобто більша половина нашої бібліотеки – були заборонені, ми опинилися в досить складній ситуації. Це ще м’яко кажучи, бо російські телесеріали були найпопулярнішими в нашої аудиторії до 2013 року. Придбання нових продуктів для нас було звичнішим, ніж виробництво, але правові обмеження змусили нас адаптувати наші канали до нових стандартів».

Напередодні чергового Kiev Media Week уже цього місяця (17-21 вересня) інші провідні фігури українського телебізнесу висловлюють обережний оптимізм щодо його відновлення. Людмила Семчук, директор із міжнародного розвитку в «СтарЛайтМедіа Груп», яка керує шістьма українськими телеканалами (СТБ, ICTV, Новий канал, M1, M2 і QTV), вважає, що Україна знаходиться «у процесі одужання після кризи».

«Телеринок досі безприбутковий. Однак українські компанії вжили багатьох заходів для підтримки сталості ринку, - каже вона. – Наша медіа-група звикла до високоякісного виробництва – українська версія X-Factor визнана однією з найкращих місцевих адаптацій у світі – але наразі компенсувати витрати на проекти, зроблені на такому рівні, тільки в Україні неможливо. У результаті ми залучаємо більше міжнародних партнерів для спільних інвестицій, особливо для виробництва серіалів, і сподіваємося повернутися до прибутковості, що компанія мала до 2014 року, протягом наступних трьох років».   

Лященко додає, що її медіа-група відзначає поновлення рекламного ринку: за першу половину 2018 року виручка піднялася на 30% порівняно з тим самим періодом минулого року.  

Катерина Вишневська, директор із питань розвитку і копродукцій в українському продакшені FILM.UA, має подібну думку, але стверджує, що проблем досі вистачає: «Ринку досі важко. Хоча невелике відновлення відбулося, зростання в доходах від реклами і платних підписок недостатнє для компенсації економічного колапсу попередніх років і часткової втрати російського ринку».

Впроваджені нові правила і квоти вимагають, щоб 70% сітки мало європейське, американське, канадське і українське походження, і мінімум половина з цієї кількості вироблялася всередині країни. Три чверті трансляцій повинні бути українською мовою; крім того, існує відкрита заборона програм із російськими діячами з «чорного списку», усіх російських фільмів, вироблених починаючи з 2014 року, радянських символів і будь-чого, що позитивно висвітлює російські спецслужби.  

Хоча раптові обмеження були для індустрії складними, ситуація сприяла інноваціям і більшому обсягу місцевого виробництва. «Медіа Група України» Лященко зараз транслює 1600 годин власного виробництва на рік – порівняно з 695 годинами в 2014 році, хоча 750 із цих годин – це новини та тележурнали. Російський контент повністю замінено, і з жовтня старіша російська бібліотека на каналах буде замінена українським контентом відповідно до мовних квот.

Володимир Зеленський, співвласник і креативний продюсер місцевого потужного продакшена «Квартал 95», каже, що важкі часи привели до «буму на ринку», додаючи: «Після заборони російського контенту у телепрограмуванні виникла прогалина, яку потрібно було заповнити контентом місцевого виробництва. Посіяне чотири роки тому зараз дає добрі паростки.  

З 2014 року ми спостерігаємо підняття конкуренції на внутрішнє виробництво телеканалів і незалежних продакшен-компаній як наша. На наших каналах набагато більше українських телесеріалів усіх жанрів, більше комедійних і розважальних шоу, а також реаліті- і ток-шоу місцевого виробництва. У кінотеатрах виходить набагато більше українських художніх фільмів, і тепер вони успішно конкурують із голівудськими блокбастерами.

Основне обмеження цієї загалом оптимістичної історії – поточна економічна ситуація, включно зі зменшеними прибутками від реклами. Хоча за останні два роки відбувся позитивний зсув, і в січні цього року на телебаченні з’явилася рекордна кількість брендів – більша за докризовий період – рекламний ринок досі не відновився повністю».  

Семчук зі «СтарЛайтМедіа» додає: «Багато українських телеканалів зазнали значних збитків від власних інвестицій у російський контент через ембарго. Деякі канали, які переважно покладалися на внутрішнє виробництво, як-от наш СТБ, менше постраждали від цього закону. Але він став і потужним поштовхом для створення українських серіалів і фільмів. Наразі Україна має всі необхідні ресурси для високоякісного виробництва за набагато нижчі бюджети порівняно з Західною і Східною Європою. Ми починаємо бачити серйозну зацікавленість у ко-продукції і спільному виробництві від компаній за межами СНД».

Наразі «СтарЛайтМедіа» працює над пілотом свого формату «Хата на тата» з партнерами у Франції, уже продавши телешоу Польщі.  

«Я справді думаю, що в нас усе добре, враховуючи всі фактори, - додає Вишневська з FILM.UA. – Так, раптово нам довелося виробляти більше серіалів за менше грошей та з обмеженими ресурсами. Усі працювали на межі можливостей. Але творча енергія зросла і було винайдено нові підходи. Наш серіал «Черговий лікар» - цікавий гібрид, оскільки робиться в жанрі scripted reality, його дуже дешево і швидко знімати, але виглядає він як драматичний серіал. Scripted reality зараз переживає справжній бум, оскільки цей жанр недорогий і виготовляється швидко. Часи були нелегкі, але в результаті ми стали сильнішими. Японський телеканал NHK придбав формат детективного серіалу «Нюхач»

Творчість у нашому бізнесі не обмежується написанням сценаріїв чи режисурою – вона також у тому, як реалізовуються самі проекти. Нам доводиться винаходити нові моделі фінансування і розширювати географію дистрибуції – наш повнометражний мультфільм «Викрадена принцеса: Руслан і Людмила» було продано більш ніж на 100 територій. Ми займаємося ко-продукцією з новими територіями. Ми створюємо брендові партнерства, щоб допомогти з фінансуванням виробництва контенту з найперших етапів. З основними проектами ми звертаємося за підтримкою до Держкіно, без якої у випадку художніх фільмів ми просто не могли обійтися. Будь-яка допомога цінна».

Вікторія Ярмощук, генеральний директор MRM і Kiev Media Week, а також голова Української кіноасоціації, говорить, що українська індустрія продакшена і дистрибуції переживає свій бум. Понад 300 оригінальних сценарних проектів знаходяться на різних стадіях виробництва – це втричі більше, ніж декілька років тому.

«Я переконана, що Україна має все потрібне, щоб бути сильним гравцем на міжнародному ринку виробництва контенту. Але нам досі не вистачає міжнародного визнання і довіри від світової спільноти, через що нам важко потрапляти в міжнародні спільні проекти. Це напевно є основним пріоритетом для нашого ринку, оскільки співпраця з Росією та іншими країнами  нашого регіону припинилася».

Український уряд також дещо запізно пропонує допомогу у формі податкових компенсацій для стимулювання місцевого виробництва, і зараз метою є експорт до інших частин світу, крім Центральної і Східної Європи, а також участь у міжнародній копродукції. З історій успіху – японський телеканал NHK придбав детективний серіал «Нюхач» як формат, у той час як «Слуга народу» від «Квартал 95» потрапив на американський телеканал Fox для адаптації.

Вишневська каже, що процес «еволюційний, а не революційний, але я думаю, що протягом наступних п’яти років ми точно матимемо декілька телесеріалів у спільному виробництві, що будуть транслюватися в Україні та за кордоном. Це повільний процес, який нічого не гарантує, але зараз у нас у виробництві телесеріал з Італією, Німеччиною та Ісландією – і це тільки один приклад. Було б чудово розкрутити на таке США, але ми маємо бути реалістичними і досліджувати території, з якими ми маємо більше спільного. В Ізраїлі, Італії, Німеччині та Канаді величезні українські діаспори».  

Ярмощук додає, що вона сподівається на державну систему фінансових компенсацій, яка привабить більше іноземних продакшенів протягом п’яти років, поки в роботі знаходяться ко-продукційні угоди з Китаєм і Канадою. Місцева індустрія також очікує серйозного впливу від глобальних стрімінгових сервісів – Netflix уже є в Україні, але поки не виробляє місцевого контенту. Він придбав у FILM.UA «Нюхача» і комедію «Слуга народу» в студії «Квартал 95». З часом може з’явитися і оригінальне виробництво.

Але навіть без цього на українському телебаченні після декількох жахливих років стали помітними зелені паростки відновлення.

Клайв Віттінгем 11-09-2018©C21Media