Закон №3081-д про держпідтримку кіно було прийнято Верховною радою України в другому читанні 22 вересня 2016 року.
У п'ятницю 23 вересня, на завершення шостого міжнародного медіафоруму KIEV MEDIA WEEK У межах спеціального проекту ініціативи #КіноКраїна» відбулася панельна дискусія на якій учасники ініціативи обговорили сучасний стан справ у кіноіндустрії, А також перспективи, що відкриваються для українського кіно- і телевиробничого сектору у зв'язку з новими змінами в законодавстві щодо державної підтримки.
У панельній дискусії взяли участь:
Пилип Іллєнко, голова державного агентства України з питань кіно, Сергій Созановський, представник #Кінокраїна, співвласник кіногрупи FILM.UA Group, Роландас Квиеткаускас, директор Литовського кіноцентру. Модератором панелі виступила Вікторія Ярмощук, керівник Української Кіноасоціації, директор «Медіа Ресурси Менеджмент».
В Україні кардинально змінюється система держпідтримки аудіовізуального сектору
22 вересня можна цілком заслужено назвати історичним для української продакшн-індустрії, оскільки український Парламент, нарешті прийняв нову редакцію закону про державну підтримку кінематографу, який докорінно змінить взаємовідносини держави з кіношниками, до того ж не лише з українськими, а й з іноземними.
Стисло кажучи, згідно з новим законом передбачається що продюсер повнометражного художнього фільму може претендувати на фінансування з боку держави У розмірі 80% продакшн-бюджету картини (на відміну від максимальних 50%, на які можна було розраховувати досі).
Революційною новинкою прийнятого закону можна назвати норму згідно з якою претендувати на отримання державної підтримки можу також і виробники телевізійних серіалів: серіальний продюсер має право розраховувати на покриття до 50% своїх виробничих витрат у вигляді ґранту з боку держави.
Звісно не кожен зможе скористатися подібними преференціями. Та й виробники самі зацікавлені у відкритості та прозорості механізмів виділення державних коштів щоб запобігти ситуацій, коли гроші можуть перераховувати раніше нікому невідомим компаніям-одноденкам, які при цьому у найкращому випадку в-Ф декілька разів роздують продакшн-бюджет, а в найгіршому—зовсім зникнуть, так нічого й не створивши. Тому, згідно з новою редакцією закону, щорічно буде відбуватися конкурсний відбір продюсерських компаній, кожна з яких отримує фінансування на виробництво не менше ніж 2 фільмів для великого екрану (80% фінансування забезпечить держава, 20% - продюсер) та / або серіалів і фільмів для телебачення (50% фінансування - держава, 50% - продюсер) на рік. Разом з цим, кожна продюсерська компанія, яка претендуватиме на держпідтримку, повинна буде пройти фінансово-виробничу експертизу, А кожен проект — культурно-виробничий тест.
Ще одне революційне нововведення - імплементація системи повернення продюсерам (включно з іноземцями) части ни витрачених на виробництво на території України коштів. Нова редакція закону передбачає повернення іноземним та українським продюсерам, які знімали кіно за власний рахунок, до 25% від об'єму коштів, витрачених ними В Україні на виробництво фільмів та серіалів, і 10% витрат, оплачених з території України І таких, що кваліфікуються як оплата праці акторів та інших іноземних робітників, які не є резидентами України і не платять ПДФО У статусі резидента України.
Окрім цього виділятимуть кошти не лише безпосередньо на виробництво, а й на розвиток пре-предакшн проектів, а також на їхній постпродакшн, дистрибуцію (включно з міжнародною) і на просування на фестивалях. У свою чергу, для локальної популяризації національного кінопродукту реклама українських фільмів пропонують прирівняти до соціальної.
Між першим і другим читанням у профільному комітеті Верховної Ради розглянули біля 600 поправок до законопроекту, що підтверджує величезну важливість цього документу для індустрії, та й для країни.
Литовці знімають з українцями три спільних проекти
Своїм досвідом поділився також директор литовського Кіноцентру Роландас Квиткаускас, який розповів, що сьогодні у Литві стало легше дебютувати в кіно, і що наразі литовські кінематографісти спільно з колегами з України працюють над трьома кінопроектами. Кіноцентр тепер фінансує ще й дебюти, і окремою статтею — перший короткометражний фільм.
В цілому, на фінансування кіно в Литві цього року виділили € 3,5 млн., а це на €0,5 млн. більше, ніж минулого року. Дві третини цієї суми йде на пряме фінансування кінопроектів, тобто безпосередньо на ґранти. До того ж максимальна сума ґранту, на якйй можуть розраховувати виробники національного кіно, складає 75% від бюджету проекта, а продюсери копродукційних фільмів можуть максимально претендувати на ґрант у розмірі 60% бюджету. Варто також зазначити, що під час вибору проектів для фінансування пріоритетними є роботи в копродукції.
Також Роландас поділився успіхами литовського кінематографу за останній час. Зокрема, він розповів, що за 2015 рік у Литві зняли 35 картин, 21 з яких вийшла в національний прокат. Сумарно вони зібрали 13% від загального бокс-офісу, який 2015 року склав приблизно €15 млн. Окрім цього, 2 литовські фільми увійшли в першу десятку місцевого кінопрокатного рейтингу. Загалом на кіноекрани країни минулого року вийшло 290 картин.
Учасники ініціативи #КіноКраїна представили свої нові проекти
На завершення дискусії пройшов скрінінг нових українських проектів, представлений продюсерами ініціативи #КіноКраїна в межах міжнародного медіафоруму KIEV MEDIA WEEK 2016.
Захід розпочала кінокомпанія FILM.UA, у глибинах якої наразі кипить робота над майже 30 проектами, представивши увазі глядачів такі проекти: третій сезон серіалу «Нюхач», який став «світлішим, добрішим, та ще й доповненим комедійними елементами», а також розширив географію зйомок; проект «Два життя» - про дівчину, що переховується від батька за програмою захисту свідків; містичний трилер «Контакт» Михайла Баркана, з елементами зйомок від першої особи; комедійний серіал «Тато Ден», после перегляду уривків якого зала спалахнула бурхливими оплесками.
Представники Студії «Квартал 95» повідомили аудиторії свіжоспечену новину про придбання міжнародною онлайн відеоплатформою Netflix серіалу «Слуга народу», після чого представили проект повнометражного фільму «Слуга народу 2» з безіменним скромним президентом. Цього разу географія зйомок охопила всю Україну.
Холдинг StarLightMedia представив новий серіал «Пацики», попередивши про нестандартний гумор. Цей серіал - це певний симбіоз «Бригади» з творчістю Гая Річі, з чиїх кінокартин позичили деякі сцени. Серйозний, словом, «пацанський» гумор від серйозних пацанів. Також група SLM представила детективний серіал «Поганий хороший поліцейський» У класичному форматі телеканалу ICTV та короткометражку «Зерно», описати яку можна трьома словами - дорого, інтригуюче, дивно.
Телеканал «Інтер» представив на скрінінгу класичні телевізійні драми: «Нитки долі», адаптацію південнокорейського серіалу Yuri Gudu, а також містичну драму «Лінія світла», зняту на живописних локаціях Житомирської області.
Кінокомпанія Star Media запропонувала глядачам для перегляду уривки з мелодрами «Східні солодощі», проекту «Таємниці й брехня» у жанрі популярного сьогодні «скандинавського нуару», а також анімаційний фільм «Бременські розбійники» та мелодраму «Хірургія. Територія кохання».
«Медіа Груп Україна» привезла на скрінінг новий сезон «Сишиш Шоу» (з доповненням «Бар»). Проект еволюціонує й набуває формату сіткома, у якому з'являються нові персонажі та анімація.
